«Попри усвідомлення, що історія не знає умовного нахилу, розмірковуючи про долю України, уявляємо, що все могло бути інакше. Інакше, якби ще в грудні 1991 року, під час перших президентських перегонів, переміг В’ячеслав Чорновіл. Напевне, зовсім іншим був би шлях України, якби не трагічна аварія 25 березня 1999 року на автотрасі, що обернулася, за великим рахунком, національною катастрофою», - такою тезою розпочався вечір пам’яті В’ячеслава Чорновола у Кремінському медичному коледжі.
Наприкінці минулого року В’ячеславу Максимовичу могло б виповнитись 80 років. Могло б, але не сталось. Бо цими березневими днями минуло дев’ятнадцять років, коли в ніч з 25 на 26 березня на 55-му кілометрі автодороги Бориспіль-Золотоноша за нез’ясованих обставин трагічно загинув лідер національних сил України, принциповий політик, невтомний борець, правозахисник, ідеолог і натхненник Народного Руху України – В’ячеслав Максимович Чорновіл.
Студенти медичного коледжу разом із викладачами гортали сторінки життєвого шляху Чорновола, цитували висловлення про нього сучасників, а також розмірковували над його безсмертними ідеями про незалежну Україну: „Чи можуть злодії бути патріотами? Ніколи не повірю і в те, що нечисті на руку люди можуть бути справжніми патріотами-державниками. Вони патріоти доти, доки їм це вигідно, їх можна купувати, шантажувати, примусити служити будь-якій ідеї. У них батьківщина там, де їм добре й безпечно, вони, як правило, переконані інтернаціоналісти й зверхньо ставляться до всіляких там національних ідей та державних святощів...”. А ще: „Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з тебе...”.
На завершення заходу його учасники побажали один одному любити Україну так, як любив її В’ячеслав Чорновіл!